Про це йдеться у відкритому зверненні, опублікованому на «Порталі мовної політики».
Серед підписантів звернення:
- письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан та Юрій Андрухович;
- голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров;
- актори Ада Роговцева, Наталя Сумська, Ірма Вітовська та Анатолій Хостікоєв;
- президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт;
- чотириразовий чемпіон паралімпійських ігор Ігор Цвєтов.
У зверненні наголошується, що частиною політики РФ є стримування українізації, зросійщення українців та лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях. Відтак боротьбу за український мовний простір вони вважають «одним із важливих складників екзистенційної війни за незалежність».
Каденція Тараса Кременя на посаді Уповноваженого із захисту державної мови спливає на початку липня 2025 року. Автори листа зауважують, що попри «значні досягнення» теперішнього омбудсмена, жоден посадовець знову не висунув його кандидатом на цю посаду. Натомість Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Міністерство юстиції та Уповноважений з прав людини запропонували претендентами фольклористок та посадовця Кабміну.
Раніше активісти висловили сумніви щодо відповідності цих кандидатів вимогам закону до професійних якостей омбудсмена. Як свідчить текст звернення, тепер вони відмовилися від участі в конкурсі на посаду.
«Закликаємо віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – міністра юстиції України, міністра культури та стратегічних комунікацій, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду», — зазначили підписанти.
Автори звернення вважають, що кандидатура чинного Уповноваженого відповідає викликам, що стоять перед мовозахисною інституцією. На їхню думку, забезпечення сталої діяльності та розвитку цієї інституції сприяє утвердженню державної мови та прав українських громадян. Вони також зауважили, що Тарас Кремінь був співавтором закону про державну мову, разом із командою створив «дієву, незалежну» інституцію, налагодив співпрацю з органами влади та громадськістю, а також проводить «ефективну роботу» із запобігання порушенням та контролю за дотриманням мовного законодавства.